Номер6
ПІБТитар Володимир
АдресаУкраїна, 01601, Київ, вул. Богдана Хмельницького, 15
Телефон(380 44) 2355187
Електронна пошта
Назва програмиОдонатофауна острова Труханів та її вікові зміни
Рівень програмимісцевий
Регіон дослідженьКиїв, острів Труханів
Коли програма започаткована1912
Які методи застосовуються для моніторингуСтандартні фауністичні та фенологічні методи, визначення комах за імаго, нетрадиційні методи дистанційного розпізнавання комах за допомогою бінокля, статистичні методи порівняння якісного складу фауни та фенології видів
Як часто проводяться облікиОдин раз на століття по 3-5 років поспіль
Об’єкт(и) моніторингу Одонатофауна – всі місцеві види бабок (Odonata)
Веб-сайтРодзянко В.Н. Днепровские стрекозы (Libellulina Borysthenica) // Труды Днепровской Биологической Станции, 1914.- Вып. 1.- С.111, (раніше інформація з цієї статті була оприлюднена в науковому журналі «Энтомологическое обозрение» за 1913 рік на сторінці 393). Шарлеман Э.В., Артоболевский Г.В. Материалы к фауне стрекоз окрестностей Киева (“The Dragonflies of the vicinity of Kiev” by E. Charleman and G. Artobolevsky) // Издание Киевского Орнитологического Общества имени К.Ф. Кесслера.- Киев: Типография А.И. Гросман, 1915.- 25 с. Титар В.М. Бабки (Odonata) острова Труханова: зміни за майже століття // VI з’їзд Українського ентомологічного товариства. Тези доповідей.- Біла Церква, 2003.- С.122-123.
Головні публікації, де є узагальнені дані програми моніторингу
Контакті дані координатора програми
Контактні дані міжнародного координатора програми
Склад учасниківЭ.В. Шарлеман, Дніпровська біологічна станція, Г.В. Артоболевский, Київський університет, В.М.Титар, Інститут зоології НАН України
Джерела фінансуванняБюджетні кошти дослідницького інституту
Додаткова інформаціяПерші відомості, що стосуються одонатофауни острова Труханів, містяться у статті В.Н. Родзянко (1914), проте ретельне стеження за бабками тут було розпочато у 1912 році Е.В. Шарлеманем, співробітником Дніпровської біологічної станції. У той час ця станція знаходилася на Труханові. Разом з Г.В. Артоболевским, професором Київський університету, Е.В. Шарлеман вперше (у 1915 році) узагальнили відомості про бабки Києва здобутими ними та іншими біологами (зокрема, Д.Е. Белінга). Зараз цих дослідників серед живих немає.