Інформація про махаона

Махаон (Papilio mahaon L., Papilionidae, Lepidoptera)

Махаон - один з найбільш відомих метеликів у фауні України. Крила яскраво-жовті з чорним візерунком, на задніх крилах сині кружальця , облямовані чорним, та дві оранжеві плями. Передні крила дещо витягнуті уперед, задні зубчасті, із хвостиками. Розмах крил 65-85 мм.

Загалом, світова фауна нараховує близько 200 видів роду Papilio. В Україні рід представлений лише одним підвидом підвидом махаона - Р. m. Gorganus. Інші 36 підвидів махаона поширені в Європі, Середній, Північній та Центральній Азії і навіть у Північній Америці. В межах України вид поширений всюди, хоча трапляється рідко.

Зустріти махаона можна в типових місцях його перебування: на різнотравних луках, сонячних галявинах і узліссях, в парках і садах, узбіччях доріг тощо. Місця зустрічей махаона пов*язані передусім з його поведінкою. Самці махаона, з перших днів життя в стадії метелика (імаго), обирають одну або кілька гарно освітлених ділянок, де їх буде добре помітно і літають там протягом всього свого життя. Кожен самець відчайдушно захищає обрану територію від інших самців і навіть інших метеликів. Багато самців обирають для своїх польотів проїжджу частину доріг, через що нерідко гинуть від зіткнень з автомобілями. Самки ж, навпаки, практично все життя летять у довільному напрямку, поки не зустрінуть самця.

Махаон дає 2 (іноді 3) генерації на рік. Літ метеликів, як правило, починається у кінці квітня і триває до вересня.

Самка відкладає по 1-2 яйця в кожне з обраних нею місць. Загалом протягом дня, вона може відкласти до 100 яєць, які розвиватимуться протягом 5-12 днів. Яйця відкладають не у заростях, а на рослини, що ростуть окремо. Листок або стебельце, на які сідає самка, мають бути досить міцними. Якщо вони не витримують її маси, самка зразу ж злітає і шукає іншу рослину. Така поведінка не випадкова: яйця будуть відкладені на молоді соковиті частини, а не на ті, що невдовзі опадуть на землю, де яйця (або крихітна личинка) легко загинуть. Щойно відкладені яйця блідо-жовті, та в ході розвитку стають коричневими, а перед виходом гусені взагалі майже чорними.

Гусінь живиться на рослинах родини зонтичних (бутень, морква тощо, у тому числі й отруйній для людей цикуті), а також рутових, складноцвітних, інколи лободових та на рослинах інших родин. Раціон гусені досить широкий. Але в кожному з біотопів махаон обирає один вид рослин, на якому розвиватиметься гусінь. Крім диких зонтичних, у останні роки махаони подекуди обирають і сільськогосподарські культури – кріп, моркву тощо.

Протягом розвитку гусінь линяє 4 рази. Після другої линьки вона починає помітно змінюватись. 4-6-сантиметрове тіло дорослої гусені має яскраво-зелений колір, оксамитово-чорні пояски, а на них - круглі оранжеві плями. Вважають що така зовнішність допомагає відлякувати ворогів.

Потурбована гусінь, позаду голови підіймає два яскраво-жовті залозисті ріжки, що виділяють речовину з різким запахом - це ефективний захист від мурашок і твердокрилих.
Через 30-60 днів гусінь перестає їсти і на 5-8 годин завмирає. Перетворення на лялечку може відбуватись просто на кормовій рослині, або на трав’янистому стебельці у кількох сантиметрах над землею.

Кокона, який би захищав лялечку, у махаона немає. Відкрита лялечка розташовується під кутом до поверхні; передня частина спирається на шовковистий поясок, який охоплює лялечку і стебельце. Покриви лялечки можуть бути забарвлені у різні кольори, здебільшого у жовто-зелені та світло-коричневі. Серед рослинної зелені утворюються переважно жовто-зелені лялечки, а восени переважно жовті і коричневі. Зимує лялечка останньої осінньої генерації.

Метелики і гусінь, що не встигли завершити розвиток до настання холодів – гинуть.

Махаона занесено до Червоної книги України, в якій він має статус II категорії – «зникаючі види». Основними причинами зміни чисельності вида є погіршення стану біотопів в яких він мешкає внаслідок господарської діяльності (викошування і випалювання трав, розорювання цілинного степу, застосування пестицидів тощо). Крім того, багато махаонів гинуть внаслідок вилову колекціонерами і, як вже було сказано – від зіткнень з автомобілями. У першій половині ХХ ст. махаона оголошували шкідником народного господарства, оскільки його гусінь з’являлась на культивованих зонтичних рослинах, у звязку із чим для боротьби з ним використовувались пестициди. Проте тепер цей вид знаходиться під охороною, як в Україні, так і в деяких інших європейських країнах.

Махаон охороняється у всіх заповідниках і національних природних парках України. На думку науковців, найбільш ефективною мірою охорони цього виду є створення у місцях з високою чисельністю особин ентомологічних заказників та інших природно-заповідних територій.



ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ: