Моніторинг поширення інвазійного виду сонечка Harmonia axyridis

Увага до сонечка-арлекіна (або 19-крапкового сонечка) Harmonia axyridis (Pallas) (Coleoptera: Coccinellidae) останнім часом значно зросла з його інвазією та швидким поширенням, особливо в останній час, у Північній Америці та Європі. Батьківщиною жука є Східна Азія – Китай та частина Сибіру. Спочатку він був завезений до низки країн Західної Європи для використання у якості агенту біологічної боротьби з попелицями, які пошкоджують культурні рослини в тепличних господарствах. Встановлено, що у природному середовищі Harmonia axyridis складає істотну конкуренцію аборигенним видам кокцинелід. Крім того, жуки можуть завдавати шкоди яблукам, грушам та винограду. Тому в Глобальній базі дані інвазійних видів Harmonia axyridis віднесений до 100 найбільш небезпечних. В іншому аспекті вид може потурбувати людей тим, що жуки здатні в масі забиватися у будівлі для того, щоб зимувати там, можуть кусатися та викликати алергічні реакції.

В Україні поселення жуків виявлені у Києві, Закарпаття (Берегово, Чоп), на території Щацького національного парку. В основному, у виявленнях поселеннях особини Harmonia axyridis представлені трьома фенотипами : succinea,  conspicua та spectabilis. Характерна ознака цього виду сонечок – поперечна складка на вершині надкрил (див. нижнє фото). Треба мати на увазі, що найбільш поширена форма (succinea) не завжди має 19 крапок на надкрилах, часто їх буває значно менше (зрідка немає зовсім), тому увагу треба звертати саме на наявність цієї поперечної складки, яка присутня у більшості особин.

conspicua spectabilis succinea
conspicua spectabilis succinea

.

pa031961.jpg

Де шукати жуків?
В жовтні – листопаді жуки збираються у великі групи (але якщо їх мало, то зустрічатимуться поодинокі особини) для зимівлі.  В цю пору вони часто збираються в групи на південній експозиції будинків, кам’яних споруд чи скель, особливо там, де є природна рослинність.
Листопад – березень: жуки часто зимують в будинках та квартирах. Іноді під віконною рамою можна віднайти лише 2-3 особини, проте буває, що їх тисячі.
Квітень – червень. Навесні та на початку літа жуки (дорослі та личинки) зустрічаються на кущах та деревах, де розвиваються колонії попелиць та листоблішок. Їх знаходять на липі, вербі, тополі, волоському горісі, яблуні, груші, кущах троянд, спіреї, навіть на кукурудзі та кропиві, якщо вони рясно заселені попелицями чи листоблішками. Проте, наприклад, у Києві сонечок цього виду знаходили лише на кущах свиди.
Липень – серпень. В цю пору жуків краще шукати у вечірній час під ліхтарями на стінах будинків, оскільки вони приваблюються світлом.

Липень – вересень. Жуки ще часто зустрічаються на кущах та деревах, де багато попелиць та листоблішок, хоча чисельність останніх у цю пору знижується.

Враховуючи значення виду у якості інвазійного, вкрай бажано реєструвати випадки появи жуків та, по можливості, супроводжувати свої спостереження цифровими фотографіями. Для централізованого збору інформації є прохання заповнювати анкети на сайті, або завантажувати та відправляти свої відгуки (як про виявлення жуків, так і про їхню відсутність) у Відділ охорони та моніторингу тваринного світу Інституту зоології НАН України (відповідальні О.Д. Некрасова та В.М. Титар) на електронні адреси oneks at  mail.ru чи vtytar  at gmail.com.

.

Увага! Усі поля є обов’язковими для заповнення

  • Анкета (завантажити)